Пошук авторів

ID: 5364

Символьний код: perevod-tora-pinkhas-gil-zeev-meshkov

Зовнішній код: 4980

Назва: Перевод: Тора Пинхас Гиль, Зеев Мешков

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Тора Пинхас Гиль, Зеев Мешков

ID: 5365

Символьний код: pereklad-derkach-v-l

Зовнішній код: 3326

Назва: переклад Деркач В. Л.

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Деркач В. Л.

ID: 32082

Символьний код: pereklad-ivan-ogi-nko-ua

Зовнішній код: 9898

Назва: переклад Іван Огієнко

Опис для анонсу: Іван Огієнкон народився в містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім’ї. 1896...

Детальний опис: Іван Огієнкон народився в містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім’ї. 1896 року закінчив початкову чотирирічну школу в Брусилові. Потімі навчався у Київській військово-фельдшерскій школі. Зі шкільним товаришем по навчанню Юхимом Придворовим (майбутнім російським поетом Дем’яном Бєдним) редагував рукописний місячник «Моя библиотека». Після закінчення 1900 повного фельдшерського курсу, за направленням комісії працював у Київському військовому шпиталі. У 1909 закінчив Київський університет св. Володимира, де відвідував філологічний семінар професора Володимира Перетца. Згодом навчався на Вищих Педагогічних курсах, працював у Київському комерційному інституті. Від 1915 викладав у Київському університеті, був приват-доцентом на кафедрі мови і літератури. Належав до Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917–1918 відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. Доктор філософії (1931; університет Брно, Чехословаччина, за працю: «Українська літературна мова 16 ст. і Крехівський Апостол 1560 р.»). Від 1918 — професор кафедри історії української культури Київського Українського Державного Університету. 14 січня 1918 Огієнко виступив на Всеукраїнському Церковному Соборі у Києві з доповіддю «Відродження Української Церкви», в якій аргументовано довів право Української церкви на самостійне існуванн Улітку 1918 виступив засновником і став першим ректором Кам’янець-Подільського державного українського університету (урочисто відкрито 22 жовтня 1918). Огієнко читає в університеті курс лекцій «Українська культура», за якими видає у 1918 році книгу. 5 січня 1919 Огієнка призначено міністром освіти УНР, працював в урядах Володимира Чехівського та Сергія Остапенка. 17 січня як міністр освіти ухвалив для шкільного вжитку в усій Україні правила українського правопису; 30 січня видав наказ, за яким мовою викладання в усіх школах України (початкових, середніх, вищих) мала стати українська мова, у школах національних меншин дозволялося користуватися рідною мовою. 7 та 8 лютого у Вінниці видав накази, за якими у школах, що підлягали міністерству, всі дипломи, свідоцтва та атестати мали видаватися виключно українською мовою, всі написи на бланках, штемпелях і печатках також мали бути замінені на українські. 15 вересня 1919–1920 — міністр віросповідань УНР в урядах Ісаака Мазепи та В’ячеслава Прокоповича. Першими справами в уряді були вимоги до єпископів — щоби Євангеліє читалося українською мовою; проповіді виголошувалися державною мовою, служби Божі, читання та співи у церквах відправлялись за українською вимовою; висвячувались й призначалися на церковні посади у духовному відомстві ті особи, які знають українську мову. Міністр визначав місячний термін для прийняття української вимови, зазначив: особи, що не виконають наказу, позбавляться своїх посад та будуть притягнені до судової відповідальності. З ініціативи Огієнка 8 жовтня в Кам’янці-Подільському засновано курси української мови для священиків, дияконів, дяків та регентів Від 16 листопада 1919, після від’їзду Директорії УНР з Кам’янця-Подільського, Огієнко став головноуповноваженим уряду. Захоплення Кам’янця-Подільського більшовицькими військами (16 листопада 1920) змусило Огієнка емігрувати до Польщі. Справа життя Івана Огієнка (працював 1936–1955) — переклад Біблії, що до сьогодні є неперевершеним надбанням українського народу. У травні 1937 у Львові виходить «Новий Заповіт», що був лише частиною головної праці всього життя вченого — перекладу Біблії на українську літературну мову з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів. Поставив перед собою завдання: перекласти Біблію на сучасну українську мову, якомога точніше передавши зміст оригіналу. Британське Біблійне товариство уклало з перекладачем договір про видання книги. Огієнко працював над перекладом з 1931 по 1938, але й багато пізніше він удосконалював текст Біблії для нових видань. В 1942 був опублікований «Новий Заповіт і Псалтир». Повністю фундаментальний переклад (який включає і неканонічні книги) «Біблії або книг св. Письма старого і Нового Заповіту» вийшов у Лондоні в 1962 на 1529 сторінках. В 1995 в Україні заснована премія імені Івана Огієнка. У 2002 частину архіву митрополита Іларіона передано Україні канадською владою. Помер митрополит у м. Вінніпег; похований на православній секції Меморіального парку «Ґлен Іден».

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Іван Огієнко

ID: 5366

Символьний код: pereklad-ivana-ogi-nka-ua

Зовнішній код: 9264

Назва: переклад Івана Огієнка

Опис для анонсу: Іван Огієнкон народився в містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім’ї. 1896...

Детальний опис: Іван Огієнкон народився в містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім’ї. 1896 року закінчив початкову чотирирічну школу в Брусилові. Потімі навчався у Київській військово-фельдшерскій школі. Зі шкільним товаришем по навчанню Юхимом Придворовим (майбутнім російським поетом Дем’яном Бєдним) редагував рукописний місячник «Моя библиотека». Після закінчення 1900 повного фельдшерського курсу, за направленням комісії працював у Київському військовому шпиталі. У 1909 закінчив Київський університет св. Володимира, де відвідував філологічний семінар професора Володимира Перетца. Згодом навчався на Вищих Педагогічних курсах, працював у Київському комерційному інституті. Від 1915 викладав у Київському університеті, був приват-доцентом на кафедрі мови і літератури. Належав до Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917–1918 відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. Доктор філософії (1931; університет Брно, Чехословаччина, за працю: «Українська літературна мова 16 ст. і Крехівський Апостол 1560 р.»). Від 1918 — професор кафедри історії української культури Київського Українського Державного Університету. 14 січня 1918 Огієнко виступив на Всеукраїнському Церковному Соборі у Києві з доповіддю «Відродження Української Церкви», в якій аргументовано довів право Української церкви на самостійне існуванн Улітку 1918 виступив засновником і став першим ректором Кам’янець-Подільського державного українського університету (урочисто відкрито 22 жовтня 1918). Огієнко читає в університеті курс лекцій «Українська культура», за якими видає у 1918 році книгу. 5 січня 1919 Огієнка призначено міністром освіти УНР, працював в урядах Володимира Чехівського та Сергія Остапенка. 17 січня як міністр освіти ухвалив для шкільного вжитку в усій Україні правила українського правопису; 30 січня видав наказ, за яким мовою викладання в усіх школах України (початкових, середніх, вищих) мала стати українська мова, у школах національних меншин дозволялося користуватися рідною мовою. 7 та 8 лютого у Вінниці видав накази, за якими у школах, що підлягали міністерству, всі дипломи, свідоцтва та атестати мали видаватися виключно українською мовою, всі написи на бланках, штемпелях і печатках також мали бути замінені на українські. 15 вересня 1919–1920 — міністр віросповідань УНР в урядах Ісаака Мазепи та В’ячеслава Прокоповича. Першими справами в уряді були вимоги до єпископів — щоби Євангеліє читалося українською мовою; проповіді виголошувалися державною мовою, служби Божі, читання та співи у церквах відправлялись за українською вимовою; висвячувались й призначалися на церковні посади у духовному відомстві ті особи, які знають українську мову. Міністр визначав місячний термін для прийняття української вимови, зазначив: особи, що не виконають наказу, позбавляться своїх посад та будуть притягнені до судової відповідальності. З ініціативи Огієнка 8 жовтня в Кам’янці-Подільському засновано курси української мови для священиків, дияконів, дяків та регентів Від 16 листопада 1919, після від’їзду Директорії УНР з Кам’янця-Подільського, Огієнко став головноуповноваженим уряду. Захоплення Кам’янця-Подільського більшовицькими військами (16 листопада 1920) змусило Огієнка емігрувати до Польщі. Справа життя Івана Огієнка (працював 1936–1955) — переклад Біблії, що до сьогодні є неперевершеним надбанням українського народу. У травні 1937 у Львові виходить «Новий Заповіт», що був лише частиною головної праці всього життя вченого — перекладу Біблії на українську літературну мову з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів. Поставив перед собою завдання: перекласти Біблію на сучасну українську мову, якомога точніше передавши зміст оригіналу. Британське Біблійне товариство уклало з перекладачем договір про видання книги. Огієнко працював над перекладом з 1931 по 1938, але й багато пізніше він удосконалював текст Біблії для нових видань. В 1942 був опублікований «Новий Заповіт і Псалтир». Повністю фундаментальний переклад (який включає і неканонічні книги) «Біблії або книг св. Письма старого і Нового Заповіту» вийшов у Лондоні в 1962 на 1529 сторінках. В 1995 в Україні заснована премія імені Івана Огієнка. У 2002 частину архіву митрополита Іларіона передано Україні канадською владою. Помер митрополит у м. Вінніпег; похований на православній секції Меморіального парку «Ґлен Іден».

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Івана Огієнка

ID: 5367

Символьний код: pereklad-kulisha

Зовнішній код: 6757

Назва: переклад Куліша

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Куліша

ID: 5368

Символьний код: pereklad-les-gerasimchuk

Зовнішній код: 4982

Назва: Переклад Лесь Герасимчук

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Лесь Герасимчук

ID: 33736

Символьний код: pereklad-o-ivan-khomenko-ua

Зовнішній код: 11343

Назва: переклад о. Іван Хоменко

Опис для анонсу: Народився Іван Хоменко 1892 року у Вінниці, на Старому місті, у родині греко-католиків. Навчався у Київському університеті на історичному факультеті. В 1918–1920 рр. працював у міністерстві закордонних справ Української Народної Республіки, головним ...

Детальний опис: Народився Іван Хоменко 1892 року у Вінниці, на Старому місті, у родині греко-католиків. Навчався у Київському університеті на історичному факультеті. В 1918–1920 рр. працював у міністерстві закордонних справ Української Народної Республіки, головним чином у складі посольства у Відні. Одночасно слухав лекції у Віденському університеті, пізніше викладав у гімназіях та в університетах Відня і Риму. За кордоном він познайомився з митрополитом Андреєм Шептицьким, під впливом якого почав вивчати теологію, переїхав до Львова і здобув у 1925 р. ступінь доктора філософії. Брав участь у створенні Львівської греко-католицької академії (1928 р.), Богословського наукового товариства (1929 р.), а в 1939 р. — Українського католицького інституту імені митрополита Рутського (нині Український католицький університет). У 1940 р., після приходу радянської влади на Галичину, Іван Софронович прийняв чернечий постриг — став членом чернечого греко-католицького чину святого Василя Великого (василіан). Того ж року Іван Хоменко взяв на себе надзвичайно складну і довготривалу працю — почав роботу над перекладом Біблії, яка тривала все його життя. У 1944 р. Хоменко з Галичини емігрував до Італії, де жив і помер 1981 року на о. Капрі. Похований в крипті цвинтарної церкви острівного міста Анакапрі

Детальна картинка: Array

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: о. Іван Хоменко

ID: 33492

Символьний код: pereklad-oleksandra-gizha

Зовнішній код: 11247

Назва: переклад Олександра Гижа

Опис для анонсу: Олександр Гижа народився 13 вересня 1936 року в сім’ї робітника на Вінниччині. Працював ливарником, цукроваром, шахтарем. Закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Тривалий час очолював відділ прози в реда...

Детальний опис: Олександр Гижа народився 13 вересня 1936 року в сім’ї робітника на Вінниччині. Працював ливарником, цукроваром, шахтарем. Закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Тривалий час очолював відділ прози в редакції журналу ”Україна”. Це було ще в глибинах двадцятого століття. П’ять його років Олександр Гижа поклав на відтворення тексту Біблії рідною мовою, стільки ж – на порівняння та усунення різноманітних різночитань. А ще п’ять літ – на шліфування, образно кажучи, кожної літери, а також на клопотання, щоб рукопис побачив світ… І ось через п’ятнадцять років автор багатьох оповідань, повістей та романів погодився повести мову не про них, а про багатотрудні дні й ночі, проведені наодинці з Біблією…

Детальна картинка: Array

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Олександра Гижа

ID: 5369

Символьний код: pereklad-prof-ivana-ogi-nka

Зовнішній код: 9637

Назва: Переклад проф. Івана Огієнка

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: проф. Івана Огієнка

ID: 5370

Символьний код: pereklad-rafail-turkonyak

Зовнішній код: 4983

Назва: переклад Рафаїл Турконяк

Опис для анонсу: Рафаїл Павлович Турконяк — архімандрит Греко-Католицької Церкви, доктор богослов’я і доктор літургіки, біблійний перекладач, ієромонах Студитського уставу, лауреат Шевченківської премії за переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою (20...

Детальний опис: Рафаїл Павлович Турконяк — архімандрит Греко-Католицької Церкви, доктор богослов’я і доктор літургіки, біблійний перекладач, ієромонах Студитського уставу, лауреат Шевченківської премії за переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою (2007), почесний професор і завідувач кафедри богослов’я Національного університету «Острозька академія».

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Рафаїл Турконяк

ID: 5372

Символьний код: pereklad-yuriya-popchenka

Зовнішній код: 9626

Назва: Переклад Юрія Попченка

Опис для анонсу: Юрій Попченко народився в м. Києві в родині віруючих батьків. У віці 15 років він прийняв Христа своїм особистим Спасителем під час святкування 1000-ліття хрещення Русі в церкві ЄХБ міста Києва по вул. Пухова, куди з батьками ходив з дитинства. Через...

Детальний опис: Юрій Попченко народився в м. Києві в родині віруючих батьків. У віці 15 років він прийняв Христа своїм особистим Спасителем під час святкування 1000-ліття хрещення Русі в церкві ЄХБ міста Києва по вул. Пухова, куди з батьками ходив з дитинства. Через три місяці він прийняв водне хрещення. Ще до покаяння він грав на скрипці в церковному оркестрі, а скоро після покаяння активно включився в інші види служіння: проповідь, навчання дітей в недільній школі, керування молодіжною групою, відвідування хворих, сільських церков без проповідників тощо. У 1997 році Юрія запросили взяти участь у п’ятимісячному євангелізаційному проекті разом з групою молоді з Америки. Саме під час цього проекту, проводячи євангелізації по селах, Юрій відчув гостру потребу в новому перекладі Біблії українською мовою. Після зібрань люди часто просили українську Біблію, та йому не було чого запропонувати, бо існуючі українські переклади були незадовільними, перш за все з мовної точки зору. Юрієм оволоділо непереборне бажання якось зарадити цій проблемі, і скоро він отримав від Господа впевненість, що Він кличе його перекласти Біблію на українську мову. Юрій усвідомлював, що для роботи над перекладом Біблії необхідно опанувати грецьку, єврейську та арамейську мови. Тому в 1998 він вступив у Київський національний університет імені Тараса Шевченка на відділення класичної філології, спеціалізуючись на грецькій, латинській і українській мовах та літературах. Під час навчання Юрій писав свої курсові та дипломну роботи на теми, пов’язані з перекладом Нового Завіту («Фразеологізми Нового Завіту»,  «Формування, функціонування та переклад термінів Нового Завіту»). В 2003 році він закінчив навчання, отримавши диплом магістра класичної та української філології з відзнакою. Після закінчення навчання Юрій з Божою допомогою переклав Євангеліє від Іоана, яке вже двічі виходило друком. Оскільки єврейська та арамейська мови в Україні на університетському рівні не викладаються, у 2004 році Юрій разом з родиною переїхав у Москву і вступив у Російський державний гуманітарний університет на відділення сходознавства, спеціалізуючись на єврейській та арамейській мовах. Під час навчання за програмою другої вищої освіти, в курсі єврейської та арамейської мов він перекладав на російську численні уривки із Старого Завіту. Крім єврейської та арамейської, університетська програма включала інші семітські мови, такі як сирійська, арабська, аккадська, угаритська, фінікійська, ефіопська, та декілька інших. Крім давніх мов Юрій вільно володіє англійською, зі словником – німецькою. Під час євангелізаційного проекту в 1997 році, Юрій познайомився з Венді, своєю майбутньою дружиною, з якою він і одружився у вересні 2000 року. Бог благословив їх чотирма синами: Сашком, Юрком, Андрієм і Матвієм. Після закінчення навчання в Москві, у 2007 році Юрій разом з родиною повернувся в Київ, де поновив роботу над перекладом Біблії. Разом з ним працює колектив помічників. Наразі перекладено Новий Завіт, а також дві книги Старого Завіту. У 2011 році вийшло друком Євангеліє від Марка і проведене опитування. Результати опитування виявилися дуже втішними: 98% учасників опитування переклад сподобався повністю або частково. У 2014 році для потреб благовістя були надруковані однією книжечкою Євангелія від Марка та Іоана. У 2017 році вийшло друком пробне видання усього Нового Завіту, яке було поширене серед проповідників і пасторів для отримання зауважень і побажань. Зараз триває робота над редагуванням пробного видання і підготовки його до остаточного видання.

Детальна картинка: Array

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Юрія Попченка

ID: 5373

Символьний код: pereplet-grigorev

Зовнішній код: 4985

Назва: Переплет Григорьев

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Григорьев

ID: 5374

Символьний код: pereskaz-korshunovoy-t

Зовнішній код: 4986

Назва: Пересказ Коршуновой Т.

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Коршуновой Т.

ID: 5375

Символьний код: pereskaz-sesiliya-olsen

Зовнішній код: 4987

Назва: пересказ Сесилия Ольсен

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Сесилия Ольсен

ID: 5376

Символьний код: perova-o-

Зовнішній код: 6306

Назва: Перова О. Є.

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: О. Є.

ID: 5377

Символьний код: pestov

Зовнішній код: 4993

Назва: Пестов

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: естов

ID: 5379

Символьний код: pet-bruks

Зовнішній код: 4995

Назва: Пет Брукс

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Брукс

ID: 5380

Символьний код: peter-erde

Зовнішній код: 2721

Назва: Петер Ерде

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Ерде

ID: 34011

Символьний код: peter-kent

Зовнішній код: 11420

Назва: Петер Кент

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Кент

ID: 5381

Символьний код: peter-kontsen

Зовнішній код: 9478

Назва: Петер Концен

ID інформаційного блоку: 4

Символьний код інформаційного блока: autors

Назва інформаційного блоку: Авторы

Зовнішній код інформаційного блоку: autors

Призвище: Концен