Пошук авторів
Маршалл Сегал
Маршалл Сегал - автор и главный редактор служения desiringGod.org, получил степень магистра богословия в колледже «Вифлеем» (Bethlehem College Seminary). Маршалл со своей женой Фей воспитывают сына и живут в г. Миннесота
ID:
33189
Символьний код:
marshall-segal
Зовнішній код:
11183
Назва:
Маршалл Сегал
Опис для анонсу:
Маршалл Сегал - автор и главный редактор служения desiringGod.org, получил степень магистра богословия в колледже «Вифлеем» (Bethlehem College Seminary). Маршалл со своей женой Фей воспитывают сына и живут в г. Миннесота
Детальний опис:
Маршалл Сегал - автор и главный редактор служения desiringGod.org, получил степень магистра богословия в колледже «Вифлеем» (Bethlehem College Seminary). Маршалл со своей женой Фей воспитывают сына и живут в г. Миннесота
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Сегал
Маршель Картер Воделл
Маршель Картер Вотделл - лектор, автор багатьох книг по бойовим трамвам.
ID:
4533
Символьний код:
marshel-karter-vodell
Зовнішній код:
2893
Назва:
Маршель Картер Воделл
Опис для анонсу:
Маршель Картер Вотделл - лектор, автор багатьох книг по бойовим трамвам.
Детальний опис:
Маршель Картер Вотделл - лектор, автор багатьох книг по бойовим трамвам.
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Картер Воделл
Маршель Картер Уоделл
Маршель Картер Уотделл - лектор, автор многих книг по боевым трамвам.
ID:
4534
Символьний код:
marshel-karter-uodell
Зовнішній код:
1557
Назва:
Маршель Картер Уоделл
Опис для анонсу:
Маршель Картер Уотделл - лектор, автор многих книг по боевым трамвам.
Детальний опис:
Маршель Картер Уотделл - лектор, автор многих книг по боевым трамвам.
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Картер Уоделл
Маслоу
ID:
4535
Символьний код:
maslou
Зовнішній код:
4180
Назва:
Маслоу
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
аслоу
Массимо Камизаска
ID:
4536
Символьний код:
massimo-kamizaska
Зовнішній код:
4182
Назва:
Массимо Камизаска
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Камизаска
Матвей Барсов
ID:
4537
Символьний код:
matvey-barsov
Зовнішній код:
4185
Назва:
Матвей Барсов
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Барсов
Матей ель Мескін
ID:
4539
Символьний код:
matey-el-meskin
Зовнішній код:
4187
Назва:
Матей ель Мескін
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
ель Мескін
Материалы ВШ
ID:
4540
Символьний код:
materialy-vsh
Зовнішній код:
4188
Назва:
Материалы ВШ
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
ВШ
Материалы ВШ
ID:
4541
Символьний код:
materialy-vsh
Зовнішній код:
4189
Назва:
Материалы ВШ
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
ВШ
Материалы к дискуссиям
ID:
4542
Символьний код:
materialy-k-diskussiyam
Зовнішній код:
4190
Назва:
Материалы к дискуссиям
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
к дискуссиям
Материалы конференции
ID:
4543
Символьний код:
materialy-konferentsii
Зовнішній код:
4191
Назва:
Материалы конференции
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
конференции
Матеріали конференції
ID:
4544
Символьний код:
materiali-konferentsii
Зовнішній код:
4192
Назва:
Матеріали конференції
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
конференції
Мати Тереза
Мати Тереза або Агнеса народилася в Македонії. Вона була наймолодшою в албанській родині за походженнями із Шкодера. Батько дівчинки, борець за Албанське визволення, помер, коли їй було 8 років. Мати виховала Агнеса у католицькому дусі, за свідченнями...
ID:
4545
Символьний код:
mati-tereza
Зовнішній код:
4193
Назва:
Мати Тереза
Опис для анонсу:
Мати Тереза або Агнеса народилася в Македонії. Вона була наймолодшою в албанській родині за походженнями із Шкодера. Батько дівчинки, борець за Албанське визволення, помер, коли їй було 8 років. Мати виховала Агнеса у католицькому дусі, за свідченнями...
Детальний опис:
Мати Тереза або Агнеса народилася в Македонії. Вона була наймолодшою в албанській родині за походженнями із Шкодера. Батько дівчинки, борець за Албанське визволення, помер, коли їй було 8 років. Мати виховала Агнеса у католицькому дусі, за свідченнями біографів, дівчинку змалку захоплювали розповіді про місіонерів. У 12 років вона вирішила присвятити своє життя релігії. У 18 років Агнеса покинула домівку, вступивши в лави місіонерської організації Сестри Лорето.
10 серпня 1946 року, подорожуючи під час відпустки до монастиря Лорето в Дарджілінгу, черниця Тереза відчула те, що вона охарактеризувала призванням у призванні: «Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям. Це було веління. Не скоритися йому означало б зраду віри». Вона розпочала працювати серед бідних у 1948 році, замінивши чернечий одяг монастиря Лорето на просту бавовняну чіру з блакитним обрамленням. Спочатку вона заснувала школу в Мотіджгілі, а незабаром почала піклуватися про голодних і зневірених. Дуже швидко її зусилля стали відомими індійській владі. Прем'єр міністр висловив їй свою подяку.
Тереза писала в своєму щоденнику, що перший рік видався напрочуд важким. У неї не було прибутку, тож їй доводилося вижебрувати харчі й матеріали. Її переслідували сумніви, самотність і спокуса повернутися в затишок монастирського життя.
7 жовтня 1950 року Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати конгрегацію, яка незабаром перетвориться в Доброчинні місії. Їхнім завданням стало піклування, за її власними словами, «про голодних, голих, бездомних, скалічених, сліпих, прокажених, усіх тих, хто для суспільства небажаний, про кого воно не піклується, про людей, що стали тягарем для громади й від яких усі відсахуються.» Почалося все з невеличкого ордену з 13 членів у Калькуті, нині це вже 4000 черниць на чолі сирітських притулків, закладів догляду за хворими на СНІД й центрів доброчинства в усьому світі. Вони доглядають за біженцями, сліпими, безпомічними, перестарілими, алкоголіками, бідними й бездомними, допомагаюь жертвам потопів, епідемій та голоду.
В 1952 році мати Тереза відкрила перший притулок для людей при смерті у приміщенні, яке їй надало місто Калькута. За допомогою Індійської влади вона перетворила покинутий індуїстський храм в Калігатський притулок для помираючих, де бідним надається безкоштовний догляд перед смертю. Вона перейменувала храм у Дім чистого серця (нірмал хрідей). Люди, які потрапляли туди, отримували медичну допомогу й могли померти з гідністю і дотриманням ритуалів їхньої віри: мусульманам читали Коран, індусам приносили воду з Гангу, а католики отримували соборування. Мати Тереза говорила, що для людей, які жили, як тварини, найкраща смерть — померти, як ангели, оточеними любов'ю і турботою. Незабаром вона відкрила притулок для тих, хто страждає від хвороби Гансена, відомої під назвою проказа, і назвала цей притулок Шанті Наґар (місто миру). Доброчинні місії відкрили в Калькуті кілька клінік, забезпечуючи їх ліками, бинтами і їжею.
Доброчинні місії збирали дедалі більше безпритульних дітей, тож мати Тереза відчула необхідність створити спеціальний притулок для них. В 1955 році вона відкрила Нірмала Шісту Бгаван — Дитячий будинок непорочного серця.
Незабаром орден став приваблювати добровольців і доброчинні пожертвування, тож до початку 60-х відкрив притулки для бездомних дітей і прокажених по всій Індії. Мати Тереза розширила його діяльність на весь світ. Перший притулок за межами Індії відкрився у Венесуелі в 1965 році. Потім у Римі, Танзанії і Австрії у 1968 році. В 70-х діяльність ордену поширилася на багато країн Азії, Африки, Європи й Америки, включно з США.
Мати Тереза пережила серцевий напад в Римі в 1983 році під час відвідин папи Івана Павла II. При другому нападі в 1989 році їй вживили штучний електрокардіостимулятор. В 1991 році в Мексиці проблеми із серцем повторилися. Вона запропонувала свою відставку з поста керівника Доброчинних місій. Але таємне голосування серед черниць вирішило, що вона повинна залишитися. Мати Тереза погодилася продовжувати працювати.
У квітні 1996 року мати Тереза впала й зламала ключицю. У серпні вона зазнала приступу малярії, знову відмовило серце. Їй зробили операцію на серці, але стало зрозумілим, що вона згасає. 13 березня 1997 року вона покинула пост керівника місій, а 5 вересня, через 7 днів після 87-го дня народження, померла.
На момент смерті матері Терези Доброчинні місії налічували 4000 сестер, 300 братів і біля 100 000 волонтерів, вони працювали в 610 місіях в 123 країнах світу.
10 серпня 1946 року, подорожуючи під час відпустки до монастиря Лорето в Дарджілінгу, черниця Тереза відчула те, що вона охарактеризувала призванням у призванні: «Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям. Це було веління. Не скоритися йому означало б зраду віри». Вона розпочала працювати серед бідних у 1948 році, замінивши чернечий одяг монастиря Лорето на просту бавовняну чіру з блакитним обрамленням. Спочатку вона заснувала школу в Мотіджгілі, а незабаром почала піклуватися про голодних і зневірених. Дуже швидко її зусилля стали відомими індійській владі. Прем'єр міністр висловив їй свою подяку.
Тереза писала в своєму щоденнику, що перший рік видався напрочуд важким. У неї не було прибутку, тож їй доводилося вижебрувати харчі й матеріали. Її переслідували сумніви, самотність і спокуса повернутися в затишок монастирського життя.
7 жовтня 1950 року Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати конгрегацію, яка незабаром перетвориться в Доброчинні місії. Їхнім завданням стало піклування, за її власними словами, «про голодних, голих, бездомних, скалічених, сліпих, прокажених, усіх тих, хто для суспільства небажаний, про кого воно не піклується, про людей, що стали тягарем для громади й від яких усі відсахуються.» Почалося все з невеличкого ордену з 13 членів у Калькуті, нині це вже 4000 черниць на чолі сирітських притулків, закладів догляду за хворими на СНІД й центрів доброчинства в усьому світі. Вони доглядають за біженцями, сліпими, безпомічними, перестарілими, алкоголіками, бідними й бездомними, допомагаюь жертвам потопів, епідемій та голоду.
В 1952 році мати Тереза відкрила перший притулок для людей при смерті у приміщенні, яке їй надало місто Калькута. За допомогою Індійської влади вона перетворила покинутий індуїстський храм в Калігатський притулок для помираючих, де бідним надається безкоштовний догляд перед смертю. Вона перейменувала храм у Дім чистого серця (нірмал хрідей). Люди, які потрапляли туди, отримували медичну допомогу й могли померти з гідністю і дотриманням ритуалів їхньої віри: мусульманам читали Коран, індусам приносили воду з Гангу, а католики отримували соборування. Мати Тереза говорила, що для людей, які жили, як тварини, найкраща смерть — померти, як ангели, оточеними любов'ю і турботою. Незабаром вона відкрила притулок для тих, хто страждає від хвороби Гансена, відомої під назвою проказа, і назвала цей притулок Шанті Наґар (місто миру). Доброчинні місії відкрили в Калькуті кілька клінік, забезпечуючи їх ліками, бинтами і їжею.
Доброчинні місії збирали дедалі більше безпритульних дітей, тож мати Тереза відчула необхідність створити спеціальний притулок для них. В 1955 році вона відкрила Нірмала Шісту Бгаван — Дитячий будинок непорочного серця.
Незабаром орден став приваблювати добровольців і доброчинні пожертвування, тож до початку 60-х відкрив притулки для бездомних дітей і прокажених по всій Індії. Мати Тереза розширила його діяльність на весь світ. Перший притулок за межами Індії відкрився у Венесуелі в 1965 році. Потім у Римі, Танзанії і Австрії у 1968 році. В 70-х діяльність ордену поширилася на багато країн Азії, Африки, Європи й Америки, включно з США.
Мати Тереза пережила серцевий напад в Римі в 1983 році під час відвідин папи Івана Павла II. При другому нападі в 1989 році їй вживили штучний електрокардіостимулятор. В 1991 році в Мексиці проблеми із серцем повторилися. Вона запропонувала свою відставку з поста керівника Доброчинних місій. Але таємне голосування серед черниць вирішило, що вона повинна залишитися. Мати Тереза погодилася продовжувати працювати.
У квітні 1996 року мати Тереза впала й зламала ключицю. У серпні вона зазнала приступу малярії, знову відмовило серце. Їй зробили операцію на серці, але стало зрозумілим, що вона згасає. 13 березня 1997 року вона покинула пост керівника місій, а 5 вересня, через 7 днів після 87-го дня народження, померла.
На момент смерті матері Терези Доброчинні місії налічували 4000 сестер, 300 братів і біля 100 000 волонтерів, вони працювали в 610 місіях в 123 країнах світу.
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Тереза
Маттійс ван де Порт
ID:
4546
Символьний код:
mattiys-van-de-port
Зовнішній код:
9113
Назва:
Маттійс ван де Порт
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
ван де Порт
Маттс-Ула Ишоель
ID:
4547
Символьний код:
matts-ula-ishoel
Зовнішній код:
3054
Назва:
Маттс-Ула Ишоель
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Ишоель
Матузова
ID:
4548
Символьний код:
matuzova
Зовнішній код:
4195
Назва:
Матузова
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
атузова
Матфей Иванов
ID:
4549
Символьний код:
matfey-ivanov
Зовнішній код:
4196
Назва:
Матфей Иванов
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Иванов
Мать Тереза
Агнесс Гонджа Бояджиу (алб. — Agneze Gonxhe Bojaxhiu) (Мать Тереза) родилась 26 августа 1910 года в македонском городе Скопье в семье албанцев.
В восемнадцать лет она уехала в Ирландию, где вступила в монашеский орден «Ирландские сестры...
В восемнадцать лет она уехала в Ирландию, где вступила в монашеский орден «Ирландские сестры...
ID:
4551
Символьний код:
mat-tereza
Зовнішній код:
4198
Назва:
Мать Тереза
Опис для анонсу:
Агнесс Гонджа Бояджиу (алб. — Agneze Gonxhe Bojaxhiu) (Мать Тереза) родилась 26 августа 1910 года в македонском городе Скопье в семье албанцев.
В восемнадцать лет она уехала в Ирландию, где вступила в монашеский орден «Ирландские сестры...
В восемнадцать лет она уехала в Ирландию, где вступила в монашеский орден «Ирландские сестры...
Детальний опис:
Агнесс Гонджа Бояджиу (алб. — Agneze Gonxhe Bojaxhiu) (Мать Тереза) родилась 26 августа 1910 года в македонском городе Скопье в семье албанцев.
В восемнадцать лет она уехала в Ирландию, где вступила в монашеский орден «Ирландские сестры Лорето». В 1931 году приняла постриг и взяла имя Тереза в честь канонизированной в 1927 году монахини-кармелитки Терезы из Лизье, известной своей добротой и милосердием.
Вскоре орден направил ее в Калькутту, где около 20 лет она преподавала в женской школе святой Марии. 10 сентября 1946 года она получила разрешение от руководства ордена помогать бедным и обездоленным Калькутты, а в 1948 году основала там общину монашескую конгрегацию «Сёстры Миссионерки Любви», деятельность которой была направлена на создание школ, приютов, больниц для бедных и тяжелобольных людей, независимо от их национальности и вероисповедания.
Со временем ее труд распространялся по всему земному шару, благодаря чему она стала одной из самых известных и почитаемых женщин в мире. Мать Тереза является лауреатом многочисленных премий, в том числе Нобелевской премии мира и премии Темплтона (Templeton) за развитие религии. Она лично была знакома с римскими папами, президентами и членами королевских семей.
Однако Мать Тереза никогда не колебалась в выполнении самой простой работы, а одной из часто повторяемых ею тем была тема о необходимости смиряться. На сегодняшний день существует более ста семи приютов, основанных Орденом милосердия, который, в свою очередь, насчитывает более четырех тысяч братьев и сестер по всему миру.
В сентябре 1997 года Мать Тереза умирает от сердечного приступа в своем доме в Калькутте. Многие ее просили больше отдыхать, но она всегда отвечала: «Для отдыха у меня есть вечность».
В восемнадцать лет она уехала в Ирландию, где вступила в монашеский орден «Ирландские сестры Лорето». В 1931 году приняла постриг и взяла имя Тереза в честь канонизированной в 1927 году монахини-кармелитки Терезы из Лизье, известной своей добротой и милосердием.
Вскоре орден направил ее в Калькутту, где около 20 лет она преподавала в женской школе святой Марии. 10 сентября 1946 года она получила разрешение от руководства ордена помогать бедным и обездоленным Калькутты, а в 1948 году основала там общину монашескую конгрегацию «Сёстры Миссионерки Любви», деятельность которой была направлена на создание школ, приютов, больниц для бедных и тяжелобольных людей, независимо от их национальности и вероисповедания.
Со временем ее труд распространялся по всему земному шару, благодаря чему она стала одной из самых известных и почитаемых женщин в мире. Мать Тереза является лауреатом многочисленных премий, в том числе Нобелевской премии мира и премии Темплтона (Templeton) за развитие религии. Она лично была знакома с римскими папами, президентами и членами королевских семей.
Однако Мать Тереза никогда не колебалась в выполнении самой простой работы, а одной из часто повторяемых ею тем была тема о необходимости смиряться. На сегодняшний день существует более ста семи приютов, основанных Орденом милосердия, который, в свою очередь, насчитывает более четырех тысяч братьев и сестер по всему миру.
В сентябре 1997 года Мать Тереза умирает от сердечного приступа в своем доме в Калькутте. Многие ее просили больше отдыхать, но она всегда отвечала: «Для отдыха у меня есть вечность».
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Тереза
Матюгин
ID:
4550
Символьний код:
matyugin
Зовнішній код:
4197
Назва:
Матюгин
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
атюгин
Маурицио Бараделло
ID:
4552
Символьний код:
mauritsio-baradello
Зовнішній код:
4199
Назва:
Маурицио Бараделло
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Бараделло
Християнська
книгарня
книгарня
© «Книжкова полиця», 2002 – 2024
Дзвоніть
(097) 880-6379