Петро Прокопович

Знайдено книг автора: 2

Біографія

Петро Іванович Прокопович (29 червня (10 липня) 1775, с. Митченки, Батуринська сотня, Ніжинський полк — 22 березня (3 квітня) 1850, с. Пальчики, Конотопський повіт, Чернігівська губернія) — український бджоляр, основоположник раціонального рамкового бджільництва. Автор низки видатних винаходів, які мали велике значення для розвитку світового бджільництва. Народився в селі Митченки поблизу Батурина в сім’ї священика козацького роду. Навчався у Києво-Могилянській Академії. Після навчання служив у Переяславському кінно-єгерському полку[1]. З військової служби звільнився 1798 року в ранзі підпоручника. Після відставки почав займатися бджільництвом на пасіці молодшого брата Степана, і до 1808 року вже мав 580 вуликів. Вивчав біологію бджолиної сім’ї, вдосконалював методи бджільництва. 1814 року створив перший у світі розбірний рамковий вулик. У ньому винахідник вперше виділив рамку в самостійну частину бджолиного житла. Рамка не створювала позарамкового простору. Це зберігало комфортність зимівлі клубу бджіл, що втрачена[2] у сучасних вуликах. Таким чином стало можливим вільно оглядати бджолину сім’ю й активно впливати на хід її розвитку. Вулик Прокоповича дозволив вилучати мед, не винищуючи димом бджіл, як це практикувалося в ті часи. Нині рамкою оперують мільйони пасічників у світі.