Шевченкова криниця
Роздуми про Бога із творів Тараса Шевченка:
Пребезумний в серці скаже,
Що Бога немає [...]
(«Давидові псалми. 52», рр. 85-86; 19.XII 1845, В’юнище)
***
Все од Бога!
Од Бога все! А сам нічого Дурний не вдіє чоловік!
(«Варнак», рр. 14-16; 1-У 1848, Орська фортеця)
***
Ми віруєм Твоїй силі І духу живому.
Встане правда! встане воля!
І Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки.
(«Кавказ», рр. 30-35; 18.XI 1845, Переяслав)
***
Господь любить свої люди,
Любить, не оставить,
Дожидає, поки правда Перед ними стане.
(«Давидові псалми. 93», рр. 177-180; 19.ХП 1845, В’юнище)
***
Колись Бог нам верне волю,
Розіб’є неволю.
(«Давидові псалми. 52», рр. 103-104; 19.XII 1845, В’юнище)
***
Мені Господь пристанище,
Заступником буде [... ]
(«Давидові псалми. 93», рр. 195-196; 19.ХП 1845, В’юнище)
***
Милосердный Бог — моя нетленная надежда. («Щоденник»; 14. VII 1957, Новопетровське укріплення)
***
Встань же, Боже, суди землю I судей лукавих.
На всім світі Твоя правда.
I воля, і слава.
(«Давидові псалми. 81», рр. 145-148; 19.ХП 1845, В’юнище)
***
Небесний Царю! Суд Твій всуе,
I всуе царствіє Твое.
(«Єретик», рр. 94-95; 10.X 1845, Мар’їнське / 22.ХІ 1845, Переяслав)
***
...Не нам Твої діла
Судить, о Боже наш великий!
(«Варнак», рр. 79-80; 1-У 1848, Орська фортеця)
***
Не мені,
Великий Господи, простому,
Судить великіє діла
Твоєї волі. Люта зла Не дієш без вини нікому.
(«Єретик», рр. 173-176; 10.X 1845, Мар’їнське / 22.XI 1845, Переяслав)
***
Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить!
Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами.
(«Кавказ», рр. 19-24; 18.XI 1845, Переяслав)
***
Тойді вже сходила зоря Над Віфлеємом. Правди слово,
Святої правди і любові
Зоря всесвітняя зійшла!
І мир і радость принесла На землю людям.
(«Неофіти», рр. 124-129; 8.XII 1857, Нижній Новгород)
***
Слава вам,
Убогим людям, чабанам,
Що привітали, заховали І нам Спасителя спасли Од Ірода.
(«Марія», рр. 395-399; 11.XI 1859, С.-Петербург)
***
Слово встало,
І слово правди понесли По всій невольничій землі Твої апостоли святії.
(«Неофіти», рр. 138-141; 8.XII 1857, Нижній Новгород)
***
за ЩО
Його, святого, мордували [...]
Чи не за те, що й ми тепер (Сам себе питаю)
Отакими злодіями Тюрми начиняєм,
Як і Син отой Марії?
(«Неофіти», рр. 48-49; Інші редакції: с. 487 між рр. 60-61; 8.XII 1857, Нижній Новгород)
***
Единственная отрада моя в настоящее время — это Евангелие. Я читаю ее без изучения, ежедневно и ежечасно. Прежде когда-то думал я анализировать сердце матери по жизни святой Марии, непорочной Матери Христовой, но теперь и это мне будет в преступление.
(Листи. 43. До В. М. Рєпніної; 1.1 1850, Оренбург)
***
Новый Завет я читаю с благоговейным трепетом. Вследствие этого чтения во мне родилась мысль описать сердце матери по жизни Пречистой Девы, Матери Спасителя. И другая, написать картину распятого Сына ее.
(Листи. 46. До В. М. Рєпніної; 7.III 1850, Оренбург)
***
Не погасай, мое светило!
Туман душевный разгоняй, Живи меня Твоею силой,
И путь тернистый, путь унылый.
Купити книжку «Шевченкова криниця»