Переслідування Левіафана

Був 1658 рік. Майже 1700 років минуло відтоді, як Ісус із Назарету змінив усе. Минуло 1000 літ з того часу, як пророк Мухамед ввів свою релігію з військом, що заполонить Північну Африку, Близький Схід і Європу. 

У 1354 році молодому османському (тобто турецькому) вождеві на ім’я Сулейман, було видіння. Це сталося, коли він дивився якось на нічне море. Півмісяць здався йому срібною стрічкою, що з’єднувала Європу та Левант — землі, які оточували Середземне море зі сходу. Це видіння розпалило його прагнення джихаду, і незабаром Сулейман повів своє військо у наступ через вузьку протоку, що розділяла два світи. Отримавши перемогу, його турки швидко перетворили півострів Галліполі — поріг європейського континенту — на постійний ісламський плацдарм. У наступні століття Османський халіфат поглинув Північну Африку і решту частини Леванта, якраз коли він захопив Грецію та Балкани. У 1529 році він узяв в облогу Відень, отримав відсіч і змушений був повернути назад, але заприсягнувся повернутися. Тимчасом у 1492 році король Іспанії Фердинанд і королева Ізабелла відсвяткували звільнення від ісламу західних територій, доручивши італійському мореплавцеві на ім’я Колумб відплисти на пошуки нових земель, і за якийсь час він дістався Американського континенту. Незабаром через конфлікт імперських і релігійних інтересів царства Європи зчинили приголомшливу сварку, залишивши християн особливо вразливими на сході. На початок 1642 року королівства Великої Британії — Англія, Шотландія, Уельс та Ірландія — були охоплені жорстокою громадянською війною між парламентом і королем. Та війна розпалила пристрасті релігійних груп у протестантизмі, внаслідок чого тисячі людей було вбито, королю Карлу відтяли голову, а правління перейшло до парламенту, який направляла важка рука Олівера Кромвеля. Проте 29 травня 1660 року королю Карлу II повернули трон, а Англія відновила порядок. На час. Посеред усього цього бідолашна Ірландія лежала розбита на відчепі британських островів. Її люди були пригноблені, а тисячі навіть вислані у рабство в Новий Світ. Однак Ірландія, затята у своїй нескореності, вистояла. Її сила була немов ковадло, загартоване великою скорботою, що, як не дивно, звільнила її дух від обставин. Її спадщина залишається красномовним нагадуванням про наснагу, яка і далі пробуває в чарівності її мисів і печворковій зелені полів. Персонажі нашої розповіді вражені безладом в імперіях, які конфліктують. Їхній порятунок бере початок у віковій мудрості, що прагне звільнити тих, хто шукає глибоку Любов, яка й досі наповнює собою все. Бажаю вам знайти цю приховану красу скрізь, хай куди приведуть вас пошуки, і отримати свободу.