Зваблення Єви Фольк

автор огляду Тетяна Дорош

«Чому нацизм мав так багато прихильників?» — справедливо запитує Девід Бейкер у передмові своєї книги «Зваблення Єви Фольк». «І справді чому?» — мимоволі задумується читач, стараючись висунути якусь свою гіпотезу. Та поки він думає, автор поволі веде його сторінками роману про… ні, не нацизм, а людей, які жили в ту історичну епоху, розплутуючи клубок першопричин морального вибору. І тоді читач мимоволі починає дивитися вже не на поверхню, а в глибину реальності, дійсно знаходячи в героях «частину себе».

Девід Бейкер ділить свій роман на три частини, у яких охоплює проміжок часу між 1929–1945 роками. За цей час герої, яких ми знали підлітками, дорослішають, сім’ї створюються або розпадаються, змінюється політика уряду, ставлення до євреїв, умови життя та, нарешті, розпочинається кровопролитна Друга світова. У центрі роману — Єва Фольк, яка виростає на зламі епох, переживаючи кризу у своїй сім’ї, вірі та суспільстві. Уперше ми знайомимося з нею як із юною німецькою дівчинкою, яка ще мало розуміє, але їй уже можна довіряти. Наприкінці історії це вже зріла жінка, яка багато що пережила й на власному гіркому досвіді переконалася в хибності своїх ідеалів. Автор дозволяє їй спершу боляче помилитися, щоби потім провести її довгим шляхом до пізнання Істини. Паралельно з нею змінюються й інші герої. Хтось із них ховається, хтось вчиться дивитися правді в очі, а хтось нарешті перестає боятися та сміливо виступає проти зла. Проте вони так чи інакше задумуються про Бога і Його роль у сценарії історії. Роздуми одних сповнені відчаю та навіть ненависті, а інші, навпаки, заново знайомляться із силою молитви й віри.

У творі автор потрохи торкається різних аспектів політики нацистського уряду: евтаназії дітей із вадами розвитку, репресій на інакодумців, контроль із боку держави, єврейське питання. Особливу увагу автор приділяє проблемі становища євреїв у ті часи. Він дає змогу читачеві самому проаналізувати, чому ставлення до вибраного Богом народу було саме таким і чому так багато людей пройнялися ненавистю. Утім Бейкер це дуже обережно: починаючи від суперечливих дій єврейських банкірів і бізнесменів (та реакції простого люду на те), промов Гітлера, розмов героїв і завершуючи оголеною правдою про те, чим насправді є трудові табори. Автор поволі веде героїв та читачів до гіркого прозріння — від повного захоплення ідеями нацистів до усвідомлення жахливої реальності.

Ще одна болюча мікротема, яку порушує Девід Бейкер, це розділення рідних та близьких. Вони опиняються по різні боки ворожих армій і навіть між тими, що ніби мають подібні думки, виникають багато суперечностей. Це погляди на релігію, роль музики, стиль одягу, громадянську позицію, правильну реакцію на кричущі випадки порушення прав людини. Поруч із цією проблемою вимальовується ще одне риторичне запитання: «А як має поводитися Церква в час моральних суперечностей? Мовчати й проповідувати як завжди, чи виступити сміливо та голосно?» Поведінка пастора Пауля Фолька показує нам приклад спершу боязкого, а потім мужнього релігійного лідера, який мусить тримати свою позицію в найбільш суперечливих ситуаціях.

Автор добре попрацював з історичним фактажем перед написанням. Книга дає хороший матеріал для вдумливого читача: основна історія тут ще містить вкраплення епістолярного стилю (листування Єви, записи в щоденнику), вставки з промов Гітлера, цитати різних спікерів на початку частин та розділів. Унікальним є те, що більшість інших книг на подібну тему переважно розповідають історію з боку жертв (наприклад, євреїв) чи борців проти нацизму, а тут у центрі історії — люди, які так чи інакше беруть активну участь у програмах партії. Таким способом Бейкер дивиться на проблему зблизька й дає змогу читачеві зробити об’єктивні висновки.

Як і більшість тематичних книг роман читати нелегко через сцени насильства, убивств, воєнних злочинів та ще інші моменти, якими було насичене тодішнє буремне життя. Утім автор не концентрується на негативі, тому герої рухаються вперед, попри труднощі. Дехто вважає надто мелодраматичною лінію кохання, яка й формує основний каркас сюжету. Іноді вона й для мене здавалася надто типовою для законів жанру, коли героїня вибирає між добрим і злим, але за класикою її тягне більше до злого. З іншого боку, я б не сказала, що образ Андреаса надто ідеалізований. Він змальований як типова людина, хоч із добрим серцем і високими ідеалами, проте така, що може помилятися та не завжди чинити мудро в надзвичайних обставинах.

Так само є декілька моральних проблем, з якими хотілося, щоб герої розібралися трохи докладніше, проте автор ніби залишає відкритим питанням те, чи зможуть вони осягнути всю правду. Водночас автор застерігає нас від осуду, нагадуючи, що нам легко судити через кількадесят років часу, коли все стало на свої місця, а якби ми жили в ту епоху, невідомо що ми би підтримали та як поводилися.

Я рекомендую цю книгу найперше дорослим усвідомленим читачам, які вже мають якусь базу фактів про той період з інших книг чи історії. Особисто для мене це була не перша книга на подібну тему, тому десь я могла відгадати, як розвиватимуться події і чим усе може завершитися. Мені було цікаво читати, бо кожна історія розповідає по-новому, але коли ви вже трохи в курсі подій, можна більше сконцентруватися на розкритті героїв та обставин і бути підготовленим до найбільш сумних поворотів сюжету. Так само роман «Зваблення Єви Фольк» буде корисним для вдумливого читання та критичного аналізу.

Зваблення Єви Фольк. Девід Бейкер