Пошук авторів
Іван Дубицький
ID:
3482
Символьний код:
ivan-dubitskiy
Зовнішній код:
2520
Назва:
Іван Дубицький
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Дубицький
Іван Зінчик
ID:
3483
Символьний код:
ivan-zinchik
Зовнішній код:
2835
Назва:
Іван Зінчик
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Зінчик
Іван Катеренчук
ID:
3484
Символьний код:
ivan-katerenchuk
Зовнішній код:
9349
Назва:
Іван Катеренчук
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Катеренчук
Іван Климишин
ID:
3485
Символьний код:
ivan-klimishin
Зовнішній код:
3059
Назва:
Іван Климишин
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Климишин
Іван Козовик
ID:
3486
Символьний код:
ivan-kozovik
Зовнішній код:
3378
Назва:
Іван Козовик
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Козовик
Іван Лещук
Іван Лещук — кандидат технічних наук (Рh. D. США), пресвітер, автор понад 60-ти наукових і богословських праць. Зараз проживає в США, е ведучим радіопрограми «Церква і культура» та академічним деканом Слов'янського інституту служіння у Каліфорнії....
ID:
3487
Символьний код:
ivan-leshchuk
Зовнішній код:
3061
Назва:
Іван Лещук
Опис для анонсу:
Іван Лещук — кандидат технічних наук (Рh. D. США), пресвітер, автор понад 60-ти наукових і богословських праць. Зараз проживає в США, е ведучим радіопрограми «Церква і культура» та академічним деканом Слов'янського інституту служіння у Каліфорнії....
Детальний опис:
Іван Лещук — кандидат технічних наук (Рh. D. США), пресвітер, автор понад 60-ти наукових і богословських праць. Зараз проживає в США, е ведучим радіопрограми «Церква і культура» та академічним деканом Слов'янського інституту служіння у Каліфорнії.
Одружений, виховує двох дочок. Сфера наукових і богословських інтересів: інформаційно-комп'ютерні технології, розвиток методів духовної профілактики і терапії, психологія сприйняття інформації, церква і культура. Книга «Лабіринти духовності» є другою окремою частиною задуманої трилогії «Екологія духу».
Одружений, виховує двох дочок. Сфера наукових і богословських інтересів: інформаційно-комп'ютерні технології, розвиток методів духовної профілактики і терапії, психологія сприйняття інформації, церква і культура. Книга «Лабіринти духовності» є другою окремою частиною задуманої трилогії «Екологія духу».
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Лещук
Іван Миролюб
ID:
34875
Символьний код:
ivan-mirolyub-ua
Зовнішній код:
15745
Назва:
Іван Миролюб
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Миролюб
Іван Огієнко
Іван Огієнкон народився в містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім'ї.
...
...
ID:
3488
Символьний код:
ivan-ogi-nko
Зовнішній код:
3062
Назва:
Іван Огієнко
Опис для анонсу:
Іван Огієнкон народився в містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім'ї.
...
...
Детальний опис:
Іван Огієнкон народився в містечку Брусилів Радомишльського повіту Київської губернії (нині — селище міського типу, районний центр Житомирської області) в бідній селянській родині Івана та Єфросинії Огієнків. Був шостою дитиною в сім'ї.
1896 року закінчив початкову чотирирічну школу в Брусилові. Потімі навчався у Київській військово-фельдшерскій школі. Зі шкільним товаришем по навчанню Юхимом Придворовим (майбутнім російським поетом Дем'яном Бєдним) редагував рукописний місячник «Моя библиотека».
Після закінчення 1900 повного фельдшерського курсу, за направленням комісії працював у Київському військовому шпиталі.
У 1909 закінчив Київський університет св. Володимира, де відвідував філологічний семінар професора Володимира Перетца. Згодом навчався на Вищих Педагогічних курсах, працював у Київському комерційному інституті. Від 1915 викладав у Київському університеті, був приват-доцентом на кафедрі мови і літератури. Належав до Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917–1918 відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. Доктор філософії (1931; університет Брно, Чехословаччина, за працю: «Українська літературна мова 16 ст. і Крехівський Апостол 1560 р.»). Від 1918 — професор кафедри історії української культури Київського Українського Державного Університету.
14 січня 1918 Огієнко виступив на Всеукраїнському Церковному Соборі у Києві з доповіддю «Відродження Української Церкви», в якій аргументовано довів право Української церкви на самостійне існуванн
Улітку 1918 виступив засновником і став першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету (урочисто відкрито 22 жовтня 1918). Огієнко читає в університеті курс лекцій «Українська культура», за якими видає у 1918 році книгу.
5 січня 1919 Огієнка призначено міністром освіти УНР, працював в урядах Володимира Чехівського та Сергія Остапенка. 17 січня як міністр освіти ухвалив для шкільного вжитку в усій Україні правила українського правопису; 30 січня видав наказ, за яким мовою викладання в усіх школах України (початкових, середніх, вищих) мала стати українська мова, у школах національних меншин дозволялося користуватися рідною мовою. 7 та 8 лютого у Вінниці видав накази, за якими у школах, що підлягали міністерству, всі дипломи, свідоцтва та атестати мали видаватися виключно українською мовою, всі написи на бланках, штемпелях і печатках також мали бути замінені на українські.
15 вересня 1919–1920 — міністр віросповідань УНР в урядах Ісаака Мазепи та В'ячеслава Прокоповича. Першими справами в уряді були вимоги до єпископів — щоби Євангеліє читалося українською мовою; проповіді виголошувалися державною мовою, служби Божі, читання та співи у церквах відправлялись за українською вимовою; висвячувались й призначалися на церковні посади у духовному відомстві ті особи, які знають українську мову. Міністр визначав місячний термін для прийняття української вимови, зазначив: особи, що не виконають наказу, позбавляться своїх посад та будуть притягнені до судової відповідальності. З ініціативи Огієнка 8 жовтня в Кам'янці-Подільському засновано курси української мови для священиків, дияконів, дяків та регентів
Від 16 листопада 1919, після від'їзду Директорії УНР з Кам'янця-Подільського, Огієнко став головноуповноваженим уряду.
Захоплення Кам'янця-Подільського більшовицькими військами (16 листопада 1920) змусило Огієнка емігрувати до Польщі.
Справа життя Івана Огієнка (працював 1936–1955) — переклад Біблії, що до сьогодні є неперевершеним надбанням українського народу.
У травні 1937 у Львові виходить «Новий Заповіт», що був лише частиною головної праці всього життя вченого — перекладу Біблії на українську літературну мову з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів. Поставив перед собою завдання: перекласти Біблію на сучасну українську мову, якомога точніше передавши зміст оригіналу. Британське Біблійне товариство уклало з перекладачем договір про видання книги. Огієнко працював над перекладом з 1931 по 1938, але й багато пізніше він удосконалював текст Біблії для нових видань. В 1942 був опублікований «Новий Заповіт і Псалтир». Повністю фундаментальний переклад (який включає і неканонічні книги) «Біблії або книг св. Письма старого і Нового Заповіту» вийшов у Лондоні в 1962 на 1529 сторінках.
В 1995 в Україні заснована премія імені Івана Огієнка. У 2002 частину архіву митрополита Іларіона передано Україні канадською владою.
Помер митрополит у м. Вінніпег; похований на православній секції Меморіального парку «Ґлен Іден».
1896 року закінчив початкову чотирирічну школу в Брусилові. Потімі навчався у Київській військово-фельдшерскій школі. Зі шкільним товаришем по навчанню Юхимом Придворовим (майбутнім російським поетом Дем'яном Бєдним) редагував рукописний місячник «Моя библиотека».
Після закінчення 1900 повного фельдшерського курсу, за направленням комісії працював у Київському військовому шпиталі.
У 1909 закінчив Київський університет св. Володимира, де відвідував філологічний семінар професора Володимира Перетца. Згодом навчався на Вищих Педагогічних курсах, працював у Київському комерційному інституті. Від 1915 викладав у Київському університеті, був приват-доцентом на кафедрі мови і літератури. Належав до Української Партії Соціалістів-Федералістів. У 1917–1918 відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва. Доктор філософії (1931; університет Брно, Чехословаччина, за працю: «Українська літературна мова 16 ст. і Крехівський Апостол 1560 р.»). Від 1918 — професор кафедри історії української культури Київського Українського Державного Університету.
14 січня 1918 Огієнко виступив на Всеукраїнському Церковному Соборі у Києві з доповіддю «Відродження Української Церкви», в якій аргументовано довів право Української церкви на самостійне існуванн
Улітку 1918 виступив засновником і став першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету (урочисто відкрито 22 жовтня 1918). Огієнко читає в університеті курс лекцій «Українська культура», за якими видає у 1918 році книгу.
5 січня 1919 Огієнка призначено міністром освіти УНР, працював в урядах Володимира Чехівського та Сергія Остапенка. 17 січня як міністр освіти ухвалив для шкільного вжитку в усій Україні правила українського правопису; 30 січня видав наказ, за яким мовою викладання в усіх школах України (початкових, середніх, вищих) мала стати українська мова, у школах національних меншин дозволялося користуватися рідною мовою. 7 та 8 лютого у Вінниці видав накази, за якими у школах, що підлягали міністерству, всі дипломи, свідоцтва та атестати мали видаватися виключно українською мовою, всі написи на бланках, штемпелях і печатках також мали бути замінені на українські.
15 вересня 1919–1920 — міністр віросповідань УНР в урядах Ісаака Мазепи та В'ячеслава Прокоповича. Першими справами в уряді були вимоги до єпископів — щоби Євангеліє читалося українською мовою; проповіді виголошувалися державною мовою, служби Божі, читання та співи у церквах відправлялись за українською вимовою; висвячувались й призначалися на церковні посади у духовному відомстві ті особи, які знають українську мову. Міністр визначав місячний термін для прийняття української вимови, зазначив: особи, що не виконають наказу, позбавляться своїх посад та будуть притягнені до судової відповідальності. З ініціативи Огієнка 8 жовтня в Кам'янці-Подільському засновано курси української мови для священиків, дияконів, дяків та регентів
Від 16 листопада 1919, після від'їзду Директорії УНР з Кам'янця-Подільського, Огієнко став головноуповноваженим уряду.
Захоплення Кам'янця-Подільського більшовицькими військами (16 листопада 1920) змусило Огієнка емігрувати до Польщі.
Справа життя Івана Огієнка (працював 1936–1955) — переклад Біблії, що до сьогодні є неперевершеним надбанням українського народу.
У травні 1937 у Львові виходить «Новий Заповіт», що був лише частиною головної праці всього життя вченого — перекладу Біблії на українську літературну мову з оригінальних давньоєврейських і грецьких текстів. Поставив перед собою завдання: перекласти Біблію на сучасну українську мову, якомога точніше передавши зміст оригіналу. Британське Біблійне товариство уклало з перекладачем договір про видання книги. Огієнко працював над перекладом з 1931 по 1938, але й багато пізніше він удосконалював текст Біблії для нових видань. В 1942 був опублікований «Новий Заповіт і Псалтир». Повністю фундаментальний переклад (який включає і неканонічні книги) «Біблії або книг св. Письма старого і Нового Заповіту» вийшов у Лондоні в 1962 на 1529 сторінках.
В 1995 в Україні заснована премія імені Івана Огієнка. У 2002 частину архіву митрополита Іларіона передано Україні канадською владою.
Помер митрополит у м. Вінніпег; похований на православній секції Меморіального парку «Ґлен Іден».
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Огієнко
Іван Опанасович Лавриненко
ID:
32241
Символьний код:
ivan-opanasovich-lavrinenko-ua
Зовнішній код:
9947
Назва:
Іван Опанасович Лавриненко
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Опанасович Лавриненко
Іван Ортинський
Священик-салезіанин Іван (Ортинський) народився 20 лютого 1922 року в с. Погірці, Рудківського повіту. Після завершення гімназії в Україні, у 1939 році відбув до Італії.
Там він навчався в Салезіянській малій семінарії в м. Івреа (1939-1943)....
Там він навчався в Салезіянській малій семінарії в м. Івреа (1939-1943)....
ID:
3489
Символьний код:
ivan-ortinskiy
Зовнішній код:
3063
Назва:
Іван Ортинський
Опис для анонсу:
Священик-салезіанин Іван (Ортинський) народився 20 лютого 1922 року в с. Погірці, Рудківського повіту. Після завершення гімназії в Україні, у 1939 році відбув до Італії.
Там він навчався в Салезіянській малій семінарії в м. Івреа (1939-1943)....
Там він навчався в Салезіянській малій семінарії в м. Івреа (1939-1943)....
Детальний опис:
Священик-салезіанин Іван (Ортинський) народився 20 лютого 1922 року в с. Погірці, Рудківського повіту. Після завершення гімназії в Україні, у 1939 році відбув до Італії.
Там він навчався в Салезіянській малій семінарії в м. Івреа (1939-1943).
З 1944 по1947 вивчав філософію в м. Фольїццо. З 1964 по 1970 навчається в Папському університеті Урбаніанум. Вічні обіти склав в серпні 1947 року.
Висвячений на священика єпископом Іваном Бучком в Римі 14 квітня 1968 року.
У 1972 році захистив докторську дисертацію з богослов’я. Вчителював в Папській українській малій семінарії (1963-1972), парох в Інгольштадті (1972-1977), помічник пароха кафедрального собору Мюнхена (1977), парох храму Св. Михайла в Розенгаймі (1977-1980), з 1982 парох в Фрайбурзі. З 2003 року належав до салезіянської спільноти м. Енсдорф (Німеччина).
Отець Іван (Ортинський), як про нього кажуть його співбрати в монашестві, був невтомним трудівником на ниві проповіді та виховання. Він є автором численних духовних і історичних книг, які з кінця 80-тих і впродовж 90-тих років поширилися і надалі поширюються як в Україні, так і закордоном.
Там він навчався в Салезіянській малій семінарії в м. Івреа (1939-1943).
З 1944 по1947 вивчав філософію в м. Фольїццо. З 1964 по 1970 навчається в Папському університеті Урбаніанум. Вічні обіти склав в серпні 1947 року.
Висвячений на священика єпископом Іваном Бучком в Римі 14 квітня 1968 року.
У 1972 році захистив докторську дисертацію з богослов’я. Вчителював в Папській українській малій семінарії (1963-1972), парох в Інгольштадті (1972-1977), помічник пароха кафедрального собору Мюнхена (1977), парох храму Св. Михайла в Розенгаймі (1977-1980), з 1982 парох в Фрайбурзі. З 2003 року належав до салезіянської спільноти м. Енсдорф (Німеччина).
Отець Іван (Ортинський), як про нього кажуть його співбрати в монашестві, був невтомним трудівником на ниві проповіді та виховання. Він є автором численних духовних і історичних книг, які з кінця 80-тих і впродовж 90-тих років поширилися і надалі поширюються як в Україні, так і закордоном.
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Ортинський
Іван Павло ІІ
ID:
3490
Символьний код:
ivan-pavlo-ii
Зовнішній код:
3064
Назва:
Іван Павло ІІ
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Павло ІІ
Іван Тарасюк
ID:
3491
Символьний код:
ivan-tarasyuk
Зовнішній код:
403
Назва:
Іван Тарасюк
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Тарасюк
Іван Цимбалюк
ID:
3492
Символьний код:
ivan-tsimbalyuk
Зовнішній код:
6860
Назва:
Іван Цимбалюк
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Цимбалюк
Іван Шевців
Отець Іван Шевців (1926-2012) народився у с. Гарбузів на Тернопильщині. Навчався у Львові у Малій духовній семинарії, згодом - у Римі. Єрейські свячення прийняв у 1951 р. Душпастирював спочатку в Англії, а згодом - у Австралії в Сіднеї.
Отець...
Отець...
ID:
3493
Символьний код:
ivan-shevtsiv
Зовнішній код:
7355
Назва:
Іван Шевців
Опис для анонсу:
Отець Іван Шевців (1926-2012) народився у с. Гарбузів на Тернопильщині. Навчався у Львові у Малій духовній семинарії, згодом - у Римі. Єрейські свячення прийняв у 1951 р. Душпастирював спочатку в Англії, а згодом - у Австралії в Сіднеї.
Отець...
Отець...
Детальний опис:
Отець Іван Шевців (1926-2012) народився у с. Гарбузів на Тернопильщині. Навчався у Львові у Малій духовній семинарії, згодом - у Римі. Єрейські свячення прийняв у 1951 р. Душпастирював спочатку в Англії, а згодом - у Австралії в Сіднеї.
Отець Іван Шевців - видатний священник, патріот та невтомний організатор. Завдяки його зусиллям постав парафіяльний дім , школа-зал, монастир василіянок, пам"ятник 1000-ліття хрещення України. Отець Іван дійсний член Богословського Товариства та Наукового Товариства ім. Шевченка, почесний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, один з фундаторів бібліотеки УКУ.
Отець Іван Шевців - видатний священник, патріот та невтомний організатор. Завдяки його зусиллям постав парафіяльний дім , школа-зал, монастир василіянок, пам"ятник 1000-ліття хрещення України. Отець Іван дійсний член Богословського Товариства та Наукового Товариства ім. Шевченка, почесний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, один з фундаторів бібліотеки УКУ.
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Шевців
Івана Щедрик
ID:
3494
Символьний код:
ivana-shchedrik
Зовнішній код:
3065
Назва:
Івана Щедрик
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Щедрик
Ігор Андрухів
ID:
3495
Символьний код:
igor-andrukhiv
Зовнішній код:
7374
Назва:
Ігор Андрухів
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Андрухів
Ігор Брагін
ID:
3496
Символьний код:
igor-bragin
Зовнішній код:
3067
Назва:
Ігор Брагін
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Брагін
Ігор Бурмило
ID:
3497
Символьний код:
igor-burmilo
Зовнішній код:
3068
Назва:
Ігор Бурмило
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Бурмило
Ігор Голомозий
ID:
3498
Символьний код:
igor-golomoziy
Зовнішній код:
1725
Назва:
Ігор Голомозий
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Голомозий
Ігор Ісіченко
Архиєпископ Ігор Ісіченко – є правлячим архиєреєм Харківсько–Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, і очолює її вже 15 років. Свою архипастирську працю владика поєднує з викладацькою роботою на філологічному факультеті Харківського...
ID:
3499
Символьний код:
igor-isichenko
Зовнішній код:
3069
Назва:
Ігор Ісіченко
Опис для анонсу:
Архиєпископ Ігор Ісіченко – є правлячим архиєреєм Харківсько–Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, і очолює її вже 15 років. Свою архипастирську працю владика поєднує з викладацькою роботою на філологічному факультеті Харківського...
Детальний опис:
Архиєпископ Ігор Ісіченко – є правлячим архиєреєм Харківсько–Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, і очолює її вже 15 років. Свою архипастирську працю владика поєднує з викладацькою роботою на філологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Тому поєднуючи дар проповідництва з педагогічним хистом висловлює свої думки доступно, живо та цікаво.
Владика Ігор вже давно зарекомендував себе як представник «вченого монашества», церковного феномену, який ще тільки починає відроджуватись в сучасній Україні.
Владика Ігор вже давно зарекомендував себе як представник «вченого монашества», церковного феномену, який ще тільки починає відроджуватись в сучасній Україні.
Детальна картинка:
Array
ID інформаційного блоку:
4
Символьний код інформаційного блока:
autors
Назва інформаційного блоку:
Авторы
Зовнішній код інформаційного блоку:
autors
Призвище:
Ісіченко