Тегілім (Псалми Давидові) – одна з книг Старого Завіту, що є невід’ємною час тиною богослужінь в юдейській та християнській традиціях. Книга склада ється з 150 псалмів з коментарями про повсякденні життєві ситуації, почуття й емоції, знайомі кожному незалежно від релігійних переконань. Рабин Шимшон Рафаель Гірш народився в Гамбурзі в 1808 році. Перший, хто поєднував юдейську традицію з ідеями секуляризму, один з найбільш авторитетних комен - таторів біблійних текстів в світі. Його тексти звернені не тільки до знавців Біблії, а й до тих, хто сумнівається в основах віри або навіть втратив її. Видання містить тексти псалмів, детальні коментарі рабина Шимшона Рафаеля Гірша, а також довідкові матеріали – покажчик відповідності назв Танаху та Біблії, глосарії термінів та джерел.
Т.! - Псалми 1-72 ISBN 978-966-378-822-7
Т.2 - Псалми 73-150 ISBN 978-966-378-824-1

Книга Псалмів — це щира, емоційна і відверта, розмова з Богом: про печалі, труднощі, відчай, зневіру, біль і страх; про радість, подив, ніжність, довіру, вдячність. Про всі емоції і стани, що лише включає людський досвід. А цьому Коментарі до Псалмів, попри те, що вони використовують науковий апарат і широкі знання, є наскрізь особистими — вони певним чином віддзеркалюють розмову їх автора із Творцем. Відтак, для мене є великою честю та особливою приємністю висловити кілька думок як вступ до видання чудового двотомного коментаря рави Шимшона Рафаеля Гірша на Книгу Псалмів. Ділитимуся своєю перспективою — людини, що зростала серед псалмів у християнській традиції.
Як Юдаїзм, так і Християнство мають низку джерел, які є нормативними для їхньої віри. В Юдаїзмі — це Танах, равіністична традиція і Талмуд. Християни ж мають патристично-літургійну традицію та Священне Писання – Біблію. Єврейський Танах та перша частина християнської Біблії, яку науковці сьогодні інколи називають Першим Завітом, – є Священним писанням, спільним для юдеїв та християн. Хоча частина християн користується ширшим каноном Септуагінти, а інша вживає саме єврейський канон — всі християни визнають потребу глибшого пізнання єврейської традиції, щоб краще усвідомити свої корені, а відтак дивитися ширше на власну тотожність та сотеріологічну перспективу.
Однією з точок дотику віруючих обох спільнот є Книга Псалмів.
Псалми є чи не найбільш природним та унікальним способом спілкування з Богом. У них людина звертається до Бога, а не говорить про Нього. Псалми є наче диханням.
Традиція читати Псалми у найважливіших моментах є практикою сповідників юдаїзму та християн від найдавніших часів. Кожен єврей в часи Ісуса використовував Псалми, як звичайний молитовник. Ісус, як і Його послідовники, зростав серед ритму Псалмів. Він читав їх завжди, навіть на хресті. У візантійській християнській традиції, до якої я належу, кожне Богослужіння — Божественна Літургія, Утреня, Вечірня, Часи, Повечір’я, Північна — містить славослов’я з Псалмів. Велика частина нашої літургійної текстуальної спадщини — це, властиво, творчий колаж Псалмів чи їх уривків. Псалми — це мова Церкви, Її молитва і культура».